Ди́зельне (соля́рне) па́ливо (скорочено ди́зель, соля́р, соля́ра, соля́рка) — рідка речовина, що є головним видом палива для дизельних двигунів. Зазвичай під цим терміном розуміють паливо, що виходить з гасово-газойлевих фракцій прямої перегонки нафти. Як і бензин, дизельне паливо є сумішшю парафінових, нафтенових і ароматичних вуглеводнів, які виділяються з нафтової ропи шляхом дистиляції з додаванням (не більш 20 %) компонентів каталітичного крекінгу. Основний показник дизельного палива — цетанове число (Л-45). Цетанове число характеризує здатність палива до займання в камері згорання і рівне об'ємному вмісту цетану в суміші з α-метилнафталіном, яке в стандартних умовах ASTM D613 має однакову займистість порівняно з дослідженим паливом. Густина дизельного палива 0,79 — 0,97 г/см³, температура спалаху 35—80°С (температура спалаху, визначена по ASTM D93, для дизельного палива повинна бути не вище 70 °C). Дизельне паливо використовується в двигунах, установлених на великовантажних автомобілях, тракторах і дорожніх машинах, на водному і залізничному транспорті, у різних енергетичних установках і випускається двох видів: легке, малов'язке паливо — для швидкохідних дизелів і важке, високов'язке паливо — для тихохідних дизелів. Основні споживачі дизельного палива — залізничний транспорт, вантажний автотранспорт і сільськогосподарська техніка.